Пам'ять, що говорить віршами
24 вересня 2026 року Дмитру Пую мало б виповнитися 30 років. Йому назавжди залишилося 28…
У Чернівецькому торговельно-економічному інституті ДТЕУ відбувся захід пам’яті, присвячений випускнику інституту, воїну та поету Дмитру Пую, який віддав життя за Україну.
Дмитро навчався за спеціальністю «Харчові технології», працював кухарем, мав багато друзів і писав вірші про життя, кохання, родину, війну та мрії. 15 березня 2022 року він став на захист України. Служив старшим солдатом у складі 107 окремої бригади територіальної оборони, був кухарем і кулеметником. 4 травня 2025 року загинув під час виконання бойового завдання у місті Буринь Сумської області.
Спогадами про Дмитра поділилися директор інституту Анатолій Вдовічен і кураторка його групи, доцентка Тетяна Марусяк. Директорка департаменту соціальної політики Чернівецької міської ради Наталія Фрунзе подякувала батькам за виховання сина та збереження пам’яті про нього. Заступниця начальника управління комунікацій та зв’язків з громадськістю Чернівецької міської ради Оксана Меленко висловила слова підтримки батькам Дмитра. До присутніх також звернулися військовослужбовці 107 окремої бригади територіальної оборони і директор «Ветеран Хаб Буковина» та голова ГО «Сталь» Олександр Кошовий, а також колега і подруга Дмитра Ольга Мельничук.
Побратими передали батькам героя й інституту бойовий прапор бригади. Батькам також вручили медаль на знак пошани й вдячності за подвиг їхнього сина.
Центральною подією стала презентація поетичної збірки Дмитра «Шлях мого життя». Він сам створив її макет і обкладинку, але не встиг здійснити свою мрію. Після його загибелі задум книги знайшли в телефоні, який дивом зберігся. Завдяки мамі Дмитра Світлані Михайлівні збірка побачила світ.
До поетичної частини долучилася Марія Гордашко, акторка театру, яка натхненно прочитала вірші Дмитра. Юлія Скіцько зворушливо виконала пісню «Люди-титани». Особливим моментом став відеозапис, у якому Дмитро читає власний вірш «Ми віримо в казку…»
Це була зустріч із людиною, яка продовжує говорити з нами своїми віршами.
Пам’ять про Героя - вічна. Як і його поезія.